Набір з 5 писанок

Писанку в народі освячували у храмі, поміщали в «ліхтар» (виріб з соломинок або очерету, підвішували в центрі житла), обходили з ним пожежі, кидали в вогонь, катали по хворий худобі або людині. Крашанці приписували магічну силу: зцілення хворих, здатність загасити пожежу, знайти зниклу корову, допомогти знайти скарб. В Світле Воскресіння, на зорі, дівчина, що на виданні, з писанкою в руці відправлялася в сад, до яблуньки, зустрічати ранкову зорю. Вона просила у зорі краси і здоров′я, а потім, писанку, призначену коханому, в хустку, спеціально до цього випадку вишитий, дарувала йому в знак любові та злагоди стати дружиною. Сучасні язичники, як представники езотеричного світогляду, стверджують, що писанка, на відміну від крашанки, - неодмінно сире яйце і що призначалися писанки лише для дарування. В етнографії зафіксовано багато звичаїв з писанкою.


Стара християнська традиція - обмінюватися в церкві фарбованими яйцями в знак любові і братерської єдності віруючих. Їх дарували як в цей день, так і на протязі Світлої тижні родичам, знайомим і сусідам, котрі приходили привітати зі святом, брали з собою, коли йшли в гості, роздавали бідним за спогад душі. У п′ятницю на пасхальному тижні було прийнято пригощати яйцями прийшли в гості до тещі молодих, особливо зятя, про що говорилося і в приказці: «Є зять - готуй решето яєць». На Великдень, коли, прийшовши з заутрені, сідали за трапезу, яйце з′їдали першим.