Латунний медальйон Гуцульський

Латунний медальйон Гуцульський - Мосяжний гуцульський хрест в колі. Кулон, підвіска, прикраса ручної робрти

Коло з двома осями, що перетинаються, то один з найстаріших індоєвропейських сонячних символів, символізує як сонце, так і вічність. Вони зустрічаються не тільки в кельтів, а й в східних слов′ян. Хрест в центрі кола в цьому випадку символізує безкінечність, досконалість або циклічність часу.

З давніх часів вважалося, що хрест є символом єднання чотирьох земних стихій: землі і вогню, повітря і води. Також хрест розкриває взаємозв′язок часу і простору, енергії та інформації. Іноді на  хресті зображується розп′яття людини, яке символізує його призначення слухати і слідувати Божій волі. Крім того багато хто вважає що хрест ― це знак гармонії людини з усім світом. 

Коло є универсальним символом цілісності, гармонії і досконалості. Округла форма здавна вважалася священною, так як була найбільш природною формою в природі. Круг символізував те, що в сучасному світі назива – просторово-временним континуумом, а також те, що лежить поза часом і простором. Коло не має ні початку, ні кінця, ні верху, ні низу. Коло, всередині якого розміщено хрест, означає Рай і чотири його річки, витікаючі з центру, а також Древо Життя. В астрології коло – це символ Сонця, а в алхімії – символ Сонця і Луни.

Вироби з металу на Гуцульщині були відомі здавна. Вони сягають коренями ще часів Київської Русі (може, й давніших), але традиції все ж збереглися. Чим характерне це виробництво? Тим, що ці вироби робилися з латуні. На Гуцульщині прижилася назва «мосяж, мосяжництво». «Мосяж» походить від польського слова mosiądz – латунь. Слово «мосяжництво» було місцеве, у XIX столітті воно ввійшло вже в українську мову як вид обробки металів. Тим воно відділяє цей промисел від інших: від золотарства, яке робили в інших частинах України, від ковальства й інших видів металообробки. Мосяжництво характерне для Гуцульщини.

Латунь, лиття, діаметр 37 мм, довжина з вушком 47 мм, вага близько 15 грам